Як карантин змінив роботу третього сектору і його майбутнє? Лідерки благодійних організацій поділилися досвідом.
25 червня за ініціативи Zagoriy Foundation відбулася онлайн-дискусія, під час якої експертки обговорили вплив кризи на сферу благодійності, а також її перспективи. Як поточна ситуація змінить третій сектор?
Учасниці дискусії:
Мар’яна Кащак ― виконавча директорка БО Львівська освітня фундація, викладачка соціально-педагогічних дисциплін в Українському Католицькому Університеті.
Дзвенислава Чайківська ― Генеральна Секретарка Міжнародного благодійного фонду Caritas Ukraine.
Катерина Гавриленко ― директорка БФ «Помагаєм», який підтримує тяжкохворих дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у Дніпрі.
Олена Бекреньова ― голова Фонду Родини Богдана Гаврилишина.
Ірина Гуцал ― директорка МБФ Українська Біржа Благодійності.
Модераторка ― Любов Раїнчук, керівниця напрямку “Культура благодійності” Zagoriy Foundation.
Для тих, хто не встиг долучитися до прямого ефіру, публікуємо конспект корисних тез від спікерок.
Криза ― це сходинка, яка піднімає вище
Позитивний ефект кризи ― вона мобілізує та стимулює оптимізувати роботу. Скажімо, в офлайн-зустрічах є певний шарм, але зменшення їх кількості дозволяє економити час та ресурс ― особливо, якщо мова йде про міжрегіональні зустрічі.
Криза спонукає шукати несподівані рішення задач, не витрачаючи зайвого ресурсу ― і таким чином підштовхує рости професійно.
Потенціал діджиталу все ще не розкритий
Деякі організації ще до кризи застосовували можливості онлайн для фандрейзингу та освітніх заходів, тоді як інші робили ставку виключно на офлайн-заходи (благодійні вечори, лекції тощо).
Краудфандінг на Інтернет-платформах, онлайн-дискусії та освітні заходи з відвідуванням за вільний благодійний внесок ― всі ці інструменти стали більш затребуваними.
На запит часу реагують і великі корпорації: зокрема, компанія Google запустила безоплатний сервіс для некомерційних організацій в Україні.
Прозорість і звітування помножуть довіру
Організаціям варто мати звіт двох видів: детальний фінансовий звіт, де зазначена кожна витрачена гривня, а також звіт, де увага фокусується не на коштах, а на долях, які ці кошти змінили.
Розповідайте, кому організація надає допомогу, ділиться реальними історіями. Вашим донорам приємно бачити обличчя тих, кому вони допомагають.
Великий крок для кожної організації –– вчитися швидко і якісно звітувати про використані кошти.
Амбасадори добрих справ ― чудові союзники
У кожної організації є прихильники: це випускники ваших освітніх програм, постійні донори або навіть зірки, які підтримують організацію. Вони можуть ефективно привертати увагу до спільної справи і допомагати залучати донорів.
Фокус уваги перемістився на епідемію коронавірусу ― але це не привід зраджувати собі
Через увагу до епідемії пішов на спад рівень благодійних зборів на культуру, освіту, розвиток спорту, допомогу важкохворим дітям та дорослим ― а подекуди і зовсім заморозився.
Через це для організацій у кризові періоди існує спокуса змінити фокус. Але не можна цього робити, оскільки тоді ваші бенефіціари залишаться без підтримки, на яку розраховують, у найскладніший час.
Ніколи не залишайте власну місію!
Варто чітко розуміти власну місію і будувати роботу навколо неї, навіть якщо потік уваги і фінансової підтримки донорів тимчасово тече в інший бік. Можна добавляти до програм елемент боротьби з викликом, що є на часі, але не змінювати фокус діяльності повністю.
Виключення: якщо криза показала, що місія вже не актуальна ― звісно, її треба змінювати.
Меседжі мають бути чіткими
Допомогти всім знедоленим силами однієї організації неможливо. Розповідайте конкретно, з якими запитами і суспільними проблемами працюєте. Люди схильні допомогти в тих питаннях, які їм відкликаються.
Те саме стосується обсягів допомоги. Згідно з дослідженням, у часи карантину малий та середній бізнес знизили обсяги благодійної підтримки, оскільки сконцентрувався на власному виживанні.
Варто розповідати донорам, що важливий не обсяг, а регулярність допомоги. Інколи 50 гривень, направлені на добрі справи щомісяця, вирішують більше, ніж одноразова допомога на тисячу гривень.
Пам’ятайте: не варто звертатися до різних груп з однаковим меседжем!
Великих донорів зацікавить одна форма подачі інформації, індивідуальних благодійників ― інша.
“Люди хочуть бути не частиною проблеми, а частиною рішення”
Цією думкою Ірини Гуцал розпочалася дискусію щодо позиціонування організації. Здавалося б, у благодійності мають працювати негативні меседжі, але насправді виклик для працівників третього сектору ― навчитись комунікувати з аудиторію у позитивному руслі. Інакше люди не витримають поганих новин і з часом відпишуться від ваших ресурсів.
Визначте власні Топ-5 і не забувайте цей список
Наприкінці дискусії модератор заохотила гостей назвати Топ-5 найважливіших характеристик успішної благодійної організації у 2020 році. Ними стали:
– Чітка місія
– Прозорість та підзвітність
– Якісна комунікація
– Інноваційність
– Антикрихкість
Під останнім визначенням мається на увазі стан, коли від ударів долі організація стає ще міцнішою.
Тож бажаємо колегам у кризових ситуаціях не втрачати саме ці стани та чесноти! А також нагадуємо: агенція “Соціоінформ” на замовлення Zagoriy Foundation зробила дослідження “Благодійність в умовах коронавірусу”, результати якого викладені у вільний доступ.