За даними дослідження, представленого Zagoriy Foundation, 67% українців долучались до благодійності за 2021 рік, що на 7% більше 2019 року. Це оптимістичний результат, але яка мотивація в населення? Що спонукає людей робити добрі справи?
Мотивацію можна розділити на дві складові: емоційна — коли ми діємо за покликом серця та почуттів. Раціональна — коли зважуємо аргументи та приймаємо рішення, виходячи з оцінки ситуації. Емоції чи раціональність: що ефективніше та які переваги в тої чи іншої складової?
Що важливіше?
Більшість людей насамперед керуються емоційною складовою при бажанні долучитися до благодійності. Наприклад, 64% респондентів зазначили, що допомагають через співчуття до проблем та бенефіціарів.
Добрі справи, які викликані одномоментними почуттями, не можна вважати системними. На жаль, емоції проходять та не завжди залишається бажання допомагати. Але дуже важливо систематизувати культуру благодійності та керуватися не тільки емоціями, а ще й усвідомленням, що благодійність — це важливо.
Варто надавати більше конструктивної та зрозумілої інформації для того, щоб після емоційного впливу люди мали достатньо даних для прийняття усвідомленого рішення.
«Все просто: завдяки раціональному погляду ми бачимо не окрему ситуацію, а складений пазл» — каже директорка Zagoriy Foundation Євгенія Мазуренко.
Цікаво, що чим більше інформації про благодійність і допомогу бачать респонденти, тим частіше вонизамислюються над залученням до добрих справ. Тож інфопростір підсвідомо впливає?
Довіряти та перевіряти
Основним стримуючим фактором долучення до благодійності є брак довіри до благодійних фондів. Більшість респондентів зазначають, що недовіра та брак інформації зупиняють їх.
Тут є кілька рішень:
- Якщо люди мало знають про явище, воно здається підозрілим та не дослідженим. Так само з благодійністю. Чим більше інформації ми бачимо про благодійність, чим глибші наші знання, тим легше зробити перший крок та долучитися.
- Варто пам’ятати, що свідома благодійність — це насамперед відповідальність. Варто аналізувати інформацію про організації та фонди: слідкувати за діяльністю, переглядати звітність. Так ви зможете зробити власні висновки та відчувати себе впевнено під час вибору фонду чи організації.
Викликати емоції
Вирішити, що має людина після того, як прочитала ваш допис — важливо. Адже часто саме емоції стають рушійною силою для дій.
Після такого заклику варто звернути увагу на аргументацію та підкріплення моментальної дії більш раціональними факторами. Ця схема є одним з найперших кроків у будуванні культури благодійності.
Цікаво також, як люди оцінюють власну мотивацію та мотивацію співвітчизників: коли респонденти висловлюють власні мотивації, то частіше посилаються на емоційні чинники. За даними дослідження, співгромадянам частіше приписують раціональну, наприклад, за звичкою, через усвідомлення, що завтра у скруті можеш опинитися ти сам. Також до чужої мотивації респонденти виділяють ціннісну, до якої належать почуття патріотизму, прагнення змінити світ на краще чи обов’язок перед суспільством.
Припускаємо, це викликане тим, що людям важко відслідкувати чужі емоції, але легше знайти раціональне пояснення чужим вчинкам.
Отже, які висновки для подальшої роботи ми можемо зробити?
- мотиви можуть бути раціональними чи емоційними, кожен з них має свої переваги, тому варто звертати увагу на обидва чинники;
- емоції мають короткочасний ефект, але вони дають більше активності;
- володіння інформацією також стає рушійною силою при залученні до благодійності.
Для статті ми використовували такі дослідження: «Благодійність очима українців у 2019», «Благодійність очима українців у 2021» та дослідницька стаття «Мотивація та благодійність».
Знаходьте баланс між емоціями та раціональністю та розвивайте культуру благодійності разом з нами!