Онлайн-зустрічі, інноваційні інструменти благодійності, креативний підхід та діджиталізація — третій сектор переймає інструменти для вирішення проблем у комерційного, а також намагається використати кризу як поштовх до якісних змін.
В своїй статті Євгенія Мазуренко, директорка Zagoriy Foundation, розповідає про останні тренди, які з’явились та активно розвиваються в третьому секторі з настанням кризи.
Третій сектор конкурує з комерційним в першу чергу не за кошти, а за увагу аудиторії. Якщо дуже спрощувати, то саме робітники третього сектору намагаються зробити так, щоби питання подолання епідемій, бідності, соціальних хвороб або інших проблем суспільства хвилювало людей не менше, ніж вихід улюбленого серіалу, нової колекції взуття чи моделі телефону улюбленого бренду.
Але при будуванні комунікації дуже важливо усвідомлювати, що цікавитися комерційними новинками не соромно, а нормально — і робітники благодійного сектору не мають соромити інших за бажання жити щасливо та витрачати зароблені кошти так, як заманеться.
Тому, коли ми робимо благодійність популярною соціальною звичкою та медійною темою, варто подавати її у позитивному чи нейтральному ключі, не викликаючи в аудиторії відчуття сорому або крайнього пригнічення.
Щоб цього досягти, благодійники використовують ті самі інструменти, що комерційний сектор. І це, мабуть, самий перший з трьох основних трендів розвитку благодійності в Україні цього року.
Розвиток комунікації
Українські фонди та благодійні організації все частіше ведуть власні соцмережі так, щоб читати їх було не менш цікаво, ніж популярні медіа.
Наприклад, на сторінках Zagoriy Foundation у соцмережах команда фонду проводить квізи, розіграші мерчу, прямі ефіри з експертами сектору, публікує дослідження, цікаві факти та інші корисні дані.
Цього літа в Instagram ми започаткували практику Запрошеного редактора: наші колеги з інших фондів, що реалізували ряд успішних кейсів, протягом дня ведуть нашу сторінку і діляться власними професійними секретами, порадами та знаннями.
Ще одна тенденція в комунікації — фонди намагаються залучати до комунікації opinion лідерів та зірок. Zagoriy Foundation сповідує ідею, що добро має звучати голосно. Часто аудиторія вважає, ніби люди розповідають про власні добрі справи виключно заради піару. Але насправді така комунікація це в першу чергу піар не окремих людей, а добра і благодійності в цілому.
Ми бачимо, що колеги потрохи розуміють цю концепцію. Українські фонди заохочують всіх, хто підтримує їх місію, розповідати про власні добрі справи.
Разом краще: партнерства стають популярними
Не секрет, що фонди подекуди конкурують між собою за увагу донорів. Але навіщо конкурувати, якщо через єднання зусиль можна вирішувати спільні проблеми більш ефективно? Одна з тенденцій в українському благодійному секторі — це партнерства. Причому благодійні організації об’єднуються не тільки між собою, але також з бізнесом і представниками медіа, щоб масштабувати благодійні компанії задля досягнення помітних і системних змін в суспільстві.
Приклад таких партнерств — Меморандум про співпрацю державної інституції Український культурний фонд, яка підтримує культурні проекти, та сімейної фундації Zagoriy Foundation. Або партнерство благодійного фонду “Твоя опора” з телекомунікаційною компанією “Київстар” задля закупівлі апаратів штучної вентиляції легень в українські лікарні.
Не робити ставку на одне джерело фінансування
Дослідження “Благодійність у часи коронавірусу”, проведене Zagoriy Foundation, демонструє: до епідемії коронавірусу ряд фондів працювали завдяки підтримці декількох великих донорів (наприклад, завдяки внескам бізнесу) або завдяки сталому колу жертвучачів. Економічна криза все змінила: бюджет малого та середнього бізнесу на соціальні проекти зменшився, а великий бізнес часто сприймає фонди не як партнерів, а як виконавців, тому працювати з ними важко. Багато жертводавців через кризу втратили роботу а разом з нею змогу підтримувати благодійні організації фінансово (проте, все ще роблять це, пропонуючи власні знання і таланти у якості волонтерів).
Через умови і виклики часу, щоб вижити, фонди мають експериментувати і “put all eggs in different baskets”: створювати фандрейзингові компанії онлайн, подаватися на гранти внутрішніх і зовнішніх донорів або навіть пропонувати “благодійні пропозиції”. Це окремий мікротренд часів карантину, який, скоріш за все, залишиться популярним і після минування кризи. Отже, щоб закрити недостачу в бюджеті, фонди запрошують прийняти участь в освітніх онлайн-лекціях, або купити корисне знання (консультацію спеціаліста, спортивне тренування тощо) і перевести кошти на користь організації. Це також хороший приклад партнерства: волонтери пропонують власні професійні послуги, фонди шукають під них споживачів — а отримані кошти йдуть на підтримку благодійності.
Зворотній бік медалі
Звісно, вище ми поговорили здебільшого про позитивні зміни, до яких підштовхнула криза. На жаль, негативних трендів і наслідків теж достатньо: частина організацій припиняє діяльність через брак коштів, бенефіціари лишаються без допомоги через те, що увага наразі сконцентрована на проблемі ковіду тощо. Більш детально про це ви можете дізнатися з дослідження “Благодійність у часи коронавірусу”, яке українська дослідницька агенція “Соціоінформ” виконала на замовлення Zagoriy Foundation. Впевнена, згадані там тенденції актуальні не тільки для України, але і для багатьох країн.
Текст дослідження англійською ви можете знайти за посиланням.