Книги, видані за підтримки Zagoriy Foundation: інвестиції у культурну пам’ять

09.04.2026

Більше 15 років родина Загоріїв та Zagoriy Foundation підтримують видання книг про мистецтво, митців, меценатство та благодійність. У межах стратегії популяризації українського мистецтва на міжнародній сцені протягом 2015-2018 років фундація разом із видавництвом Родовід підтримала та профінансувала видання багатьох артбуків, монографій, каталогів виставкових мистецьких проєктів та книг, серед яких «Динамоколір» Олекси Грищенка та Віти Сусак, «Лінію» Андрія Малишка, Carte blanche Анатоля Петрицького, «Наш герб» Андрія Герчило та інших. 

А у період з 2019 по 2022 роки у фундації, зокрема:

  • долучилися до організації виставки «Ангели» з подальшим друком однойменного артбуку;
  • вперше переклали та видали українською мовою світовий бестселер Дена Паллотти «Неблагодійні» (Uncharitable);
  • профінансували видання книги для дітей про благодійність «У пошуках сонячних днів» (автор Данило Галико).

Після повномасштабного вторгнення стратегія роботи Zagoriy Foundation змінилася. Зараз це лабораторія соціальних проєктів, два з яких — працюють з напрямком культури й традиції, як ґрунтом для збереження ідентичності та пошуку спільності перед обличчям повномасштабної російсько-української війни. 

Власним коштом фундація видає путівники українськими звичаями у власному проєкті «Витоки» та Гіди зі стратегічної соціальної відповідальності у межах ініціативи Щедрий вівторок. А також підтримує видавництва книжок про традиції та ремесла.

Чому ми це робимо: традиції культурного меценатства

Українська культура не раз трималася саме на книзі.  

Від доби Івана Мазепи до кінця XIX століття українські меценати послідовно підтримували книговидання як основу освіти й ідентичності: у XVII–XVIII століттях гетьмани та церковні діячі фінансували друкарні (зокрема Києво-Печерської лаври) і поширення богословських та освітніх текстів, а вже в XIX столітті підприємці й інтелектуали — такі як Василь Симиренко чи Євген Чикаленко — вкладали кошти у видання української літератури, преси й наукових праць. Для них книга була інструментом формування нації, мови й свідомого суспільства.

Родина Загоріїв продовжує традиції українського культурного меценатства та підтримки книговидання в Україні. У 2023 році за підтримки Zagoriy Foundation було видано книгу «Полтавські сорочки: плахти, пояси» (Наталка Була, Тарас Лозинський), а у 2025-му — «Пацьорки, цятки, коралики. Бісерні прикраси зі збірки Володимира Щибрі» (Володимир Щибря, Олена Федорчук, Леся Воронюк), видавництво ВИДИВО.


Книги, видані за підтримки Zagoriy Foundation

У партнерстві з іншими меценатами:

  • «Чисте мистецтво. Pure Art», Лідія Лихач, Петро Гончар. Великий та малий каталоги виставкового проєкту.
  • «Енеїда Базилевича», Павло Гудімов, Діана Клочко. Артбук про створення культових ілюстрацій до поеми Котляревського.
  • Ukrainian Art. From Bronze Age to Contemporary Times. Ілюстрований огляд історії українського мистецтва.
  • «Ангели», Павло Гудімов. Артбук, що виріс із виставкового проєкту Павла Гудімова про образ ангела в культурі.
  • «Пацьорки, цятки, коралики. Бісерні прикраси зі збірки Володимира Щибрі» (2025), Володимир Щибря, Олена Федорчук, Леся Воронюк. Книга, що досліджує традиції українських бісерних прикрас, представляючи унікальну приватну колекцію.
  • «Полтавські сорочки: плахти, пояси», Наталка Була, Тарас Лозинський. Видання, присвячене традиційному строю Полтавщини,

Видані за повного фінансування:

  • «Динамоколір», Олекса Грищенко, Віта Сусак. Книга про всесвітньо відомого художника українського модернізму, що винайшов свій стиль.
  • «Лінія», Микола Малишко. Мистецький артбук про творчість сучасного митця та скульптора.
  • Kazimir Malevich. Kyiv Period (1928–1930), Тетяна Філевська. Дослідження київського періоду Малевича.
  • «Нова генерація та мистецький модернізм в Україні», Мирослава Мудрак. Монографія про український модернізм першої половини XX ст.
  • «Українська академія мистецтва», Олена Кашуба-Вольвач. Монографія про заснування та роботу ключової мистецької інституції України.
  • «Українські мистці Парижа 1900–1939», Віта Сусак. Про українських художників у європейському контексті.
  • «Наш герб», Андрій Герчило, Богдан Завітій. Мистецький проєкт про українські символи від княжих часів до сьогодення. 
  • «Carte Blanche Анатолія Петрицького», Тетяна Павлова. Монографія про одного з найталановитіших художників українського авангарду.
  • «Неблагодійні», Ден Паллотта. Вперше видана українською книга про новий підхід до благодійності.
  • «У пошуках сонячних днів», Данило Галико. Книга про благодійність і взаємодопомогу для дітей.
  • «Українські меценати: Нариси з історії української культури», Михайло Слабошпицький. Унікальна книга про українських меценатів від Мазепи до Чикаленка. 

Чому це важливо

Книги про українських митців, архітектуру, вишивку, прикраси, традиції фіксують та зберігають нашу спадщину. Створюють тяглість, яка необхідна аби наступні покоління отримали цей спадок.

Багато таких видань — зокрема артбуки, каталоги виставок і дослідницькі книги — не є комерційно прибутковими. Саме тому їхня поява часто залежить від культурного меценатства.

Інвестуючи у книговидання, меценати інвестують у довгу пам’ять — у знання, які залишаються доступними для наступних поколінь.