На «Подкаст Великих Історій» завітали Марія Артеменко, засновниця «Клубу Добродіїв» та Олександр Тодорчук, засновник гуманістичного руху UAnimals і CEO агенції Gres Todorchuk PR. Подружжя змінотворців понад 10 років займаються соціальними проєктами та благодійністю. У новому випуску гості поділились своїм досвідом, розповіли про добрі справи й головні принципи в роботі.
Як ви потрапили у благодійний сектор?
Марія: Ще на другому курсі університету я пішла волонтерити до дитячого відділення Інституту раку й зустрілася зі смертю. Живу, так би мовити, з жорстким усвідомленням, що завтра все може закінчитися. Це мене мотивувало та сформувало бажання засинати й прокидатися з думкою, що я недаремно існую в цьому житті.
Я пройшла шлях від волонтерства до започаткування групи, ініціативи, потім благодійного фонду. Два роки тому я почала розвивати «Клуб Добродіїв» як організацію, зі структурою, з розумінням, що і як ми робимо. І це надихає, бо масштабує вплив. Я дуже хочу, щоб благодійність стала сервісом. Завжди кажу команді, що ми є провідником між тими, кому ми допомагаємо, і тими, хто допомагає.
Що важливо у роботі благодійного сектору?
Марія: Головний виклик для благодійних та громадських організацій — це рішення. Не всі здатні пропонувати розв’язання проблем, якими займаються. На тренінгах я запитую: «Що станеться зі світом і як це вплине на інших, коли ви досягнете своєї мети?». І часто люди усвідомлюють, що їхні завдання короткі й вузькі для досягнення суттєвих змін. Я вибудувала систему, що складається з трьох етапів: знання — довіра — дія.
Олександр: Для бізнесу будь-яка благодійна організація вирішує одну з трьох функцій — руки, досвід, голова. Тому варто запитувати себе, навіщо ви потрібні бізнесу та яку з цих функцій можете виконати. Також для людини, яка йде працювати у благодійний фонд, окрім бажання щось змінити, важливо бачити свої кар’єрні сходинки.
Марія: Треба починати з усвідомлення своєї суперсили й поступово нарощувати потенційну спроможність. У кожного свої виклики і кожен має пропрацьовувати їх на своєму рівні. Важливо працювати системно й задавати тренди. Якби була порада для організацій чи людей, які роблять зміни — це знати свою Big Idea і впевнено до неї йти.
Чому про добрі справи треба говорити?
Олександр: Якщо ви хочете змінити ситуацію, потрібно змінювати думку. Але ж тихенько ви її не зміните. Щоб зібрати гроші, залучити волонтерів та партнерів — про це слід розповідати.
Теза «Робити добрі справи тихо» може використовуватися як маніпуляція. І часто за цим нічого не стоїть. Якщо ви робите хорошу справу — розповідайте про це. Так ви ще й надихатимете інших. Людям потрібен приклад поведінки та підкріплення. Абсолютно нормально, коли ти пишеш у фейсбуці чи інстаграмі про добру справу, а тобі пишуть, що ти молодець.
Марія: 30% людей, які бачать інформацію про добрі справи, теж починають їх повторювати. Зовнішнє сприйняття людей можна змінювати реальними результатами. Потрібно їх показати — викликати в людей довіру вкладати кошти в розвиток організації, в адміністративні витрати. Наприклад, у 2019 році «Клуб Добродіїв» отримав 419 донейтів, а цього року — понад 13 тисяч.
Проте слід розповідати не лише про успіх, а й про фейли. Адже твій досвід може стати комусь основою для прийняття кращого рішення.
Більше інформації можна прослухати в Подкасті Великих Історій: