2 жовтня на Promprylad в Івано-Франківську відбудеться конференція «Витоки. Майбутнє» — перша про культурну спадщину від проєкту «Витоки» та Zagoriy Foundation. Подія вже викликає реакцію серед культурної і бізнес-спільнот. Її ідея виросла з простого принципу: якщо нічого не робити — нічого й не буде. І це стосується не лише економіки чи оборони, а й культури, яка нині потребує нових підходів для розвитку.
Засновниця та керівниця видання SMAK Project Ляля Алфімова поспілкувалася з організаторами – командою Zagoriy Foundation, про ідею, наповнення та мету конференції.
«Поштовхом до організації конференції "Витоки. Майбутнє" стало те, що ми зрозуміли — зараз є великий запит на автентичне, своє. Українці цікавляться традицією та хочуть її вивчати / купувати / інтегрувати в життя. І паралельно є безліч музеїв з фантастичними експонатами, які не вміють розповісти про себе й запропонувати конкурентний продукт», — розповідає команда Zagoriy Foundation.
Фундація вже багато років підтримує культурні ініціативи, а з 2023-го започаткувала власні проєкти «Витоки» й Mysternya, щоб відповідати на нові виклики.
«Одні з головних — це повертати втрачене за часів срср, гуртувати українців навколо своєї культури та ідентичності й створювати новий досвід взаємодії з традицією», — пояснює Оксана Лихожон, директорка зі стратегії Zagoriy Foundation.
«Витоки. Майбутнє» зосереджені на тому, як бізнес-інструменти можуть допомогти культурі.
«Культура не виживе лише на табличках "охороняється державою" чи бюджетних дотаціях. Особливо зараз, коли величезні бюджети йдуть на військо. Щоб розвиватися всупереч культурі потрібні інструменти, які застосовують у бізнесі: аналіз авдиторій, маркетингова стратегія, комунікації, робота з ринком, інфлюенсерами, спільнотами», — наголошує пані Оксана.
У путівнику «Витоки» з’явився розділ про майстрів, що працюють з етнікою — від брендів на кшталт Gunia до маленьких майстерень із кількома сотнями підписників. Їх знаходили у відкритих джерелах — через Google та соцмережі. Мета проста: зробити цих творців видимими для ширшої авдиторії. Адже саме впізнаваність відкриває майстрам шлях до попиту й допомагає донести свої цінності покупцям.
Організатори переконані: музеям слід активніше взаємодіяти з бізнесом, працювати над промоцією, а бізнес у цьому може знайти не тільки культурну місію, а й нову нішу для корпоративної соціальної відповідальності.
«Саме про це — перша конференція Zagoriy Foundation "Витоки. Майбутнє". Про те, як інструменти маркетингу й бізнесу можуть допомогти в захисті культурної спадщини. Ми хочемо формувати самозарадність культури: коли вона сама говорить про себе, створює видимість, популяризує себе, робить себе бажаною», — підкреслює Оксана Лихожон.
Підготовка до події стартувала влітку й відбувалася в дуже короткий термін. Спершу обрали назву, а далі за два місяці команда розробила програму, концепцію і візуальне наповнення.
«Програму сформували, виходячи із тем, які найширше розкрили б тему співпраці майстрів і бізнесів, промоцію культурної спадщини й успішні кейси етнобрендів і культурних проєктів», — додає спікерка.
Перша панельна дискусія «Робота з майстрами чи робота майстра» збере представників Gunia Project, Etnodim і Ґушки. Вони говоритимуть про співпрацю з традицією, авторські права в контексті ремесла й сучасні моделі взаємодії з експертами.
Наступна дискусія відкриє питання: чи має культурна спадщина залишатися незмінною, чи потребує адаптації до сучасності? Свої позиції висловлять Катерина Дудка («Твоя підпільна гуманітарка»), Мирослава Вертюк (Музей Івана Гончара), Катерина Загорій (Zagoriy Foundation), Христина Бойко (Фундація ZMIN) та Аліна Сердюк (ByMe).
Окремий блок дискусій присвячений обговоренню традицій у публічному просторі. Тут виступлять представники «Локальної історії», «Культурних сил України» та The Ukrainers, а також фольклористи, етноблогери, музиканти й науковці. Вони разом шукатимуть відповідь на запитання: як сьогодні говорити про традицію так, щоб її почули?
«Це, звісно, не все, що можна й треба обговорювати, коли мова про культурну спадщину. Але ми маємо лише день конференції, тож намагалися наповнити його максимально актуальними темами — що можна робити тут і зараз», — наголошує Оксана Лихожон.
Програму створювали, спираючись на досвід команди й поради експертів, які вже працювали з «Витоками». Це дозволило запросити тих спікерів, які мають справу з культурною спадщиною щодня.
Серед партнерів конференції — власні проєкти організаторів «Mysternya» й «Витоки». До співпраці також залучили місцеві медіа з Івано-Франківська, що підтримують культурні ініціативи й майстрів. Це не лише про промоцію, а й про створення сталої культурної екосистеми.
«Приємним було те, що спікери, яких ми запрошували, погодилися взяти участь безоплатно. А це і засновниці великих брендів, і CEO фундацій, представники великих бізнесів — Shafa й Аврора Мультимаркет. Ми хотіли зібрати на одній сцені тих, кому вдається розвивати культурні проєкти й традиційні ремесла, щоб учасники конференції могли мультиплікувати їхній досвід. Найбільшим викликом залишається донести інформацію про конференцію тим, кому це буде корисно.
Хочеться залучити якомога більше майстрів і людей, які зацікавлені в тому, щоб розвивати своє ремесло, катедру або бренд. А також ті бізнеси, які зможуть підхопити талановитих майстрів і дати їм простір, поличку або полотно. Тим самим інтегруючи традиційну культуру у свою продукцію і стратегію», — підсумовує директорка зі стратегії Zagoriy Foundation.
Фото: NV, СЕНС книгарня, Mysternya, PEN Ukraine
