Карантин змінив діяльність благодійного сектору, вплинув на робочий процес та комунікацію з населенням: зустрічі в офісі замінив відеозв’язок, спілкування з аудиторією, за можливості, перевели в онлайн, а більшість офлайн активностей відклали на невизначений термін.
У дослідженні, яке агенція «Соціоінформ» зробила на замовлення Zagoriy Foundation, міститься інформація про перехід благодійних фондів і організацій в онлайн. Нижче ми зібрали їх досвід комунікацій про фонди в часи кризи.
Онлайн на карантині
Через самоізоляцію ми всі стали більше часу проводити в Інтернеті. Кількість контенту збільшилась, тому що активізувались організації, бренди, блогери та й взагалі всі, хто через карантин залишався вдома. Оскільки використання онлайн-платформ — це зараз не просто «бажано», а «необхідно» — конкуренція за увагу дуже висока.
Організації та фонди не стали виключенням. Наповнення сайтів, розвиток соціальних мереж і нові формати взаємодії з аудиторією — все це зараз один із ключових пріоритетів роботи.
Позитивні аспекти переходу в онлайн
Серед позитивних змін, спричинених кризою, представники благодійних фондів згадали зростання територіального покриття та кількісного охоплення аудиторії завдяки онлайн-формату.
«Наші аніматори одними з перших пішли у фейсбук і ZOOM, створили там групи й платформи. Якщо в офлайні ми охоплювали 20-30 дітей, то тепер маємо 800 підписників в одній групі. Ми активно охоплюємо дітей у буферній зоні», — розповідає представниця одного зі східноукраїнських фондів.
Криза змусила організації стати більш активними онлайн, шукати нові інструменти роботи та поширення інформації.
Негативні аспекти переходу в онлайн
Ті організації, які раніше не використовували онлайн-формати, стикнулися з викликом опанування нових технологій. Представниця благодійного фонду із Західної України ділиться новим досвідом: «Ми мусили перевести навчання в онлайн. І нам треба зрозуміти, як переводити супровід людей онлайн. Це виклик наочності».
«Криза — це зона росту. Ми отримали додаткові компетенції, нову точку росту», — говорить представниця одного з київських благодійних фондів. І це стало зрозуміло з часом. Інновації дозволяють оптимізувати процеси, опанувати нові технології, розширити аудиторію завдяки переходу в онлайн-режим роботи.
Представленість в медіа
Виявилось, що співпраця благодійного сектору з медіа в нових реаліях залежить від розміру організації та напрямів її роботи.
Співпраця великих благодійних фондів
Великі благодійні фонди з річним оборотом понад 10 млн грн здебільшого не помічають вагомих змін у відносинах зі ЗМІ, адже до кризи вибудували системну співпрацю з ними. «Вона [співпраця] і до кризи була доволі хорошою», — впевнено говорить представниця благодійного фонду з Півдня України.
«Співпраця із ЗМІ не особливо змінилася. Можливо, її стало трохи менше, бо увага змістилася на COVID-19», — розмірковує представниця київського благодійного фонду, який опікується онкохворими дітьми.
Співпраця середніх благодійних фондів
Благодійні організації середнього розміру з річним оборотом від 1 до 10 млн грн, навпаки, помічають зростання уваги до благодійного сектору з боку ЗМІ.
«Справді активізувалися. Цікавляться, чи ми працюємо, які в нас проблеми, як ми їх долаємо», — підтверджує респондентка із Західної України. Їх колега з Києва підбиває підсумок: «Про нашу роботу почали частіше писати. Бо тема актуальна».
Співпраця малих благодійних фондів
Малі благодійні організації з оборотом менш як 1 млн грн на рік значно рідше співпрацюють зі ЗМІ.
«Налагодженої системної співпраці у нас немає», — ділиться представниця київської благодійної організації. Ті, хто все ж має сталі контакти з журналістами, констатують зростання уваги до фонду — в разі його протидії COVID-19 і зниження — в разі його спеціалізації на іншій сфері.
«Рідше запрошують і мене, і колег», — помічає представниця благодійної організації, яка спеціалізується на протидії насиллю.
Отже ми бачимо, що ті, хто мав відбудовані та сталі відносини зі ЗМІ, працюють у тому ж самому режимі. Але всі респонденти зауважили, що журналісти перемістили увагу переважно на коронавірусну проблематику. Тож якщо організації реалізують проекти, пов’язані з COVID-19, це може допомогти їм розказати про свою діяльність широким верствам населення.
Висновки
Вже не один рік маркетингові тренди говорять про те, що важливо вести свою діяльність в онлайн-формат, адже це охоплює великі аудиторії, дає змогу комунікувати без обмежень у просторі та часі.
Не всі благодійні організації активно представляли себе онлайн до самоізоляції: подекуди соціальні мережі велися періодично та непрофесійно. Але під час карантину ігнорувати актуальність онлайн-присутності стало неможливо, тому майже всі націлили власну увагу на діджиталізацію. Самоізоляція стала поштовхом для переходу в інтернет-простір.
Активна комунікація через соціальні мережі та ЗМІ підвищує шанси благодійних організацій отримати суспільну підтримку. Утім, цю ознаку ефективності згадують лише представники великих благодійних фондів, які взяли участь у дослідженні.
- Отже, під час карантину благодійний сектор переходить в онлайн, налагоджує робочі процеси та комунікацію через інтернет;
- Не для всіх це було легко, адже організаціям не вистачає достатньо знань та компетентності. Але є й позитивні аспекти: для деяких онлайн-комунікація збільшила охоплення аудиторії;
- Співпраця з медіа підвищилась через актуальну тему – коронавірус, але постійні проблеми, які не пов’язані з COVID-19, залишаються без уваги.